закладини
ЗАКЛАДИНИ, дин, мн. Закладання фундаменту нової будівлі, що звичайно супроводжується певною урочистістю і певними обрядами. Через тиждень колгоспні теслі завалили стару Лесеву хату. На закладинах нової майстер Микола побажав сім'ї щастя-долі (Коз; Сонце.., 1957, 50); - Ого-го, тут уже без нас справляли закладини! (Донч., VI, 1957, 374); Андрій Боголюбський.. зробив закладини і власноручно замурував наріжний камінь під новий собор у Владимирі на Клязьмі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 281).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | закладини | |
Родовий | закладин | |
Давальний | закладинам | |
Знахідний | закладини | |
Орудний | закладинами | |
Місцевий | на/у закладинах | |
Кличний | закладини |