заклацати
ЗАКЛАЦАТИ, аю, аєш, док. Почати клацати. Заклацали його [Гнідкові] копита об суху землю, загули колеса, котячись по рівному шляху (Мирний, IV, 1955, 310); Двоє сторожових юнаків трохи не вбили Кіхаку, заклацавши затворами (Ю. Янов., І, 1958, 214); Заклацали одразу дві рахівниці (Кучер, Трудна любов, 1960, 385); Защебетали всякі там горобці, лелеки заклацали на стрісі (Донч., VI, 1957, 44).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заклацаю | заклацаємо |
2 особа | заклацаєш | заклацаєте |
3 особа | заклацає | заклацають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заклацав | заклацали |
Жіночий рід | заклацала | |
Середній рід | заклацало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заклацаймо | |
2 особа | заклацай | заклацайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заклацавши |