заклин
ЗАКЛИН, у, ч., заст. Те саме, що заклинання 2. Покликали бабу-шептуху, та всі її заклини теж були безуспішні: Добриня.. доживав, очевидячки, останні години (Оп., Іду.., 1958, 283).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заклин | заклини |
Родовий | заклину | заклинів |
Давальний | заклинові, заклину | заклинам |
Знахідний | заклин | заклини |
Орудний | заклином | заклинами |
Місцевий | на/у заклині | на/у заклинах |
Кличний | заклине | заклини |