заклинювати
ЗАКЛИНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКЛИНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Забиваючи клин, укріплювати що-небудь. Дошки і бруски при поздовжньому розпилюванні закріплюють у затискачі верстата або заклинюють у спеціальному вирізі верстатної дошки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 51).
2. перен. Міцно затискати, позбавляючи рухомості, можливості діяти. До крові збиваючи руки, гатить він по розпечених стволах кулеметів уламком якоїсь рейки, намагаючись заклинити, зігнути їх (Коз., Гарячі руки, 1960, 157); // безос. Михайло оглянув мотор, кріплення стріли, перевірив магнето, а потім сказав: - ..Стрілу заклинило (Зар., Світло, 1961, 74).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заклинюю | заклинюємо |
2 особа | заклинюєш | заклинюєте |
3 особа | заклинює | заклинюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заклинюватиму | заклинюватимемо |
2 особа | заклинюватимеш | заклинюватимете |
3 особа | заклинюватиме | заклинюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заклинював | заклинювали |
Жіночий рід | заклинювала | |
Середній рід | заклинювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заклинюймо | |
2 особа | заклинюй | заклинюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заклинюючи | |
Минулий час | заклинювавши |