законятися
ЗАКОНЯТИСЯ, яється і ЗАКОНЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАКОНИТИСЯ, иться, док., діал. Зароджуватися. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки (Сл. Гр.); // перен. Починатися, з'являтися. Ледве помітний світанок став ширяти над лісом. Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли закониться день після нічної тиші (Ю. Янов., І, 1954, 291).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | законяюся | законяємося |
2 особа | законяєшся | законяєтеся |
3 особа | законяється | законяються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | законятимуся | законятимемося |
2 особа | законятимешся | законятиметеся |
3 особа | законятиметься | законятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | законявся | законялися |
Жіночий рід | законялася | |
Середній рід | законялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | законяймося | |
2 особа | законяйся | законяйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | законяючись | |
Минулий час | законявшись |