закопошитися
ЗАКОПОШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. Поpчати копошитися; заворушитися. Чогось конотопський народ загомонів і закопошивсь, і комусь розступаються і дають до ставка дорогу (Кв.-Осн., II, 1956, 177); // перен. Почати діяти, виявляти яку-небудь активність. Розвідники доповідали, що фашисти закопошились у місті, почали підтягувати свої сили до лісу (Збан., Ліс. красуня, 1955, 46).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закопошуся | закопошимося |
2 особа | закопошишся | закопошитеся |
3 особа | закопошиться | закопошаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закопошився | закопошилися |
Жіночий рід | закопошилася | |
Середній рід | закопошилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закопошімося | |
2 особа | закопошись | закопошіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закопошившись |