залеліти
ЗАЛЕЛІТИ, іє, док. Почати леліти. Оце свірконе блискавиця - залеліє перед ним стежка, а з боків немов забігають якісь темні тіні (Мирний, І, 1954, 309); На лицях випливала мрійна усмішка, груди роздулись потайними глибокими зітханнями, а в очах залеліло щось ясне, як степ, як дим, як далека блакить прозорого неба (Вас., І, 1959, 248).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | залелію | залеліємо |
2 особа | залелієш | залелієте |
3 особа | залеліє | залеліють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | залелів | залеліли |
Жіночий рід | залеліла | |
Середній рід | залеліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | залеліймо | |
2 особа | залелій | залелійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | залелівши |