зальотницький
ЗАЛЬОТНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. зальотникові. Хлопці вихвалялися своїми зальотницькими перемогами, особливо Тиміш (Грим., Незакінч. роман, 1962, 16); Виплекане обличчя [папи], розкішні чорні вуса, ловеласівський зальотницький погляд (Мельн., Обличчя.., 1960, 29).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зальотницький | зальотницька | зальотницьке | зальотницькі |
Родовий | зальотницького | зальотницької | зальотницького | зальотницьких |
Давальний | зальотницькому | зальотницькій | зальотницькому | зальотницьким |
Знахідний | зальотницький, зальотницького | зальотницьку | зальотницьке | зальотницькі, зальотницьких |
Орудний | зальотницьким | зальотницькою | зальотницьким | зальотницькими |
Місцевий | на/у зальотницькому, зальотницькім | на/у зальотницькій | на/у зальотницькому, зальотницькім | на/у зальотницьких |