заляканий
ЗАЛЯКАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до залякати. Залякана потоком слів Меланії, відіслала [Олена] її.. до Безбородька (Вільде, Сестри.., 1958, 574); Він був певен того, що залякане ним селянство одразу ж викаже, де переховується Архип Товчигречка (Епік, Тв., 1958, 445).
2. у знач. прикм. Боязкий, лякливий. Залякана сільська дитина, нечесана, погано одягнена, стає жертвою школярів і грубих, неосвічених учителів (Коцюб., III, 1956, 27); У жінки високо піднімались груди, очі її розширились, поскляніли. В цю мить вона нагадувала заляканого.. звірка (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 135); // Який виражає страх, переляк. Вона глянула на мене заляканими очима (Коб., III, 1956, 27).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заляканий | залякана | залякане | залякані |
Родовий | заляканого | заляканої | заляканого | заляканих |
Давальний | заляканому | заляканій | заляканому | заляканим |
Знахідний | заляканий, заляканого | залякану | залякане | залякані, заляканих |
Орудний | заляканим | заляканою | заляканим | заляканими |
Місцевий | на/у заляканому, заляканім | на/у заляканій | на/у заляканому, заляканім | на/у заляканих |