заляпаний
ЗАЛЯПАНИЙ, діал. ЗАЛЬОПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заляпати1 і зальопати. Вітер розкидав йому поли старого, заляпаного оливою піджака (Мик., Кадильниця, 1959, 31); В камері тьмяно горіла синя, заляпана вапном лампочка (Збан., Єдина, 1959, 89); Ганна задумливо постукала ручкою нагайки по крилу чорної, зальопаної грязюкою тачанки (Гончар, II, 1959, 256); // заляпано, безос. присудк. сл. Підніжжя кришталевої гори заляпано болотом і кров'ю (Л. Укр., II, 1951, 209).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заляпаний | заляпана | заляпане | заляпані |
Родовий | заляпаного | заляпаної | заляпаного | заляпаних |
Давальний | заляпаному | заляпаній | заляпаному | заляпаним |
Знахідний | заляпаний, заляпаного | заляпану | заляпане | заляпані, заляпаних |
Орудний | заляпаним | заляпаною | заляпаним | заляпаними |
Місцевий | на/у заляпаному, заляпанім | на/у заляпаній | на/у заляпаному, заляпанім | на/у заляпаних |