заманливий
ЗАМАНЛИВИЙ, а, е. Який чимось приваблює, обіцяє що-небудь приємне. Багато порад, побажань і напучувань наслухалась тоді дівчинка. Ще з початкової школи навертали її на заманливу стежку - в балет (Баш, Надія, 1960, 139); Думка про те, що можна лягти й розправити ноги, була надзвичайно заманлива (Ткач, Крута хвиля, 1956, 88).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заманливий | заманлива | заманливе | заманливі |
Родовий | заманливого | заманливої | заманливого | заманливих |
Давальний | заманливому | заманливій | заманливому | заманливим |
Знахідний | заманливий, заманливого | заманливу | заманливе | заманливі, заманливих |
Орудний | заманливим | заманливою | заманливим | заманливими |
Місцевий | на/у заманливому, заманливім | на/у заманливій | на/у заманливому, заманливім | на/у заманливих |