заманювання
ЗАМАНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. заманювати. Скіфи.. успішно застосували тактику заманювання ворога в глиб своєї території (Іст. УРСР, 1, 1953, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заманювання | заманювання |
Родовий | заманювання | заманювань |
Давальний | заманюванню | заманюванням |
Знахідний | заманювання | заманювання |
Орудний | заманюванням | заманюваннями |
Місцевий | на/у заманюванні | на/у заманюваннях |
Кличний | заманювання | заманювання |