заокруглений
ЗАОКРУГЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заокруглити. Серед гальок.. часто зустрічаються добре заокруглені уламки польового шпату, червоного кольору, та граніту (ГеоЛ. Укр., 1959, 266); В такій невикінченій формі, сяк і так полатаного й тільки поверхово заокругленого, віддаю я його [«Атта Троль»] тепер публіці (Л. Укр., IV, 1954, 132).
2. у знач. прикм. Який має округлі лінії, округлу форму. Діти стали розвивати нерозцвілий ще квіт тої й приглядались до двох рівних прутиків із заокругленими голівками (Кобр., Вибр., 1954, 151); Якась тиха задумана усмішка опускала куточки його темних заокруглених уст (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 522).
3. у знач. прикм., перен. Стрункий, чіткий, викінчений. Я швидко переконався, що якогось заокругленого знання, ясного світогляду у Лімбаха не було (Фр., IV, 1950, 247); І коли обридло слухати довгі, надзвичайно плавні й заокруглені речення, ..Степан Тимофійович допив свою чарку, витер рукою вуса (Собко, Скеля.., 1961, 51).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заокруглений | заокруглена | заокруглене | заокруглені |
Родовий | заокругленого | заокругленої | заокругленого | заокруглених |
Давальний | заокругленому | заокругленій | заокругленому | заокругленим |
Знахідний | заокруглений, заокругленого | заокруглену | заокруглене | заокруглені, заокруглених |
Орудний | заокругленим | заокругленою | заокругленим | заокругленими |
Місцевий | на/у заокругленому, заокругленім | на/у заокругленій | на/у заокругленому, заокругленім | на/у заокруглених |