запалюючий
ЗАПАЛЮЮЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. де запалювати 2. Запалюючим, прикладом для українських трудящих було селянське повстання в Росії під проводом Івана Болотникова (Цюпа, Україна.., 1960, 21); Перемога соціалістичної революції в Росії справила величезний запалюючий вплив на трудящі маси інших країн (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 13).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запалюючий | запалююча | запалююче | запалюючі |
Родовий | запалюючого | запалюючої | запалюючого | запалюючих |
Давальний | запалюючому | запалюючій | запалюючому | запалюючим |
Знахідний | запалюючий, запалюючого | запалюючу | запалююче | запалюючі, запалюючих |
Орудний | запалюючим | запалюючою | запалюючим | запалюючими |
Місцевий | на/у запалюючому, запалюючім | на/у запалюючій | на/у запалюючому, запалюючім | на/у запалюючих |