запашний
ЗАПАШНИЙ, а, е. Який має сильний приємний запах; ароматний, пахучий. Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна! (Граб., І, 1959, 162); Прохор.. ліг на запашне сіно й міцно заснув, як засинають всі здорові люди (Шиян, Баланда, 1957, 188); // Сповнений пахощів. Вітрець запашний-запашний шарудить листячком (Тесл., З книги життя, 1918, 209); * Образно. Перше, що я почув у монастирі, - це чиста, чудова, запашна вкраїнська мова (Коцюб., III, 1956, 140); Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена (Тич., І, 1957, 16).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запашний | запашна | запашне | запашні |
Родовий | запашного | запашної | запашного | запашних |
Давальний | запашному | запашній | запашному | запашним |
Знахідний | запашний, запашного | запашну | запашне | запашні, запашних |
Орудний | запашним | запашною | запашним | запашними |
Місцевий | на/у запашному, запашнім | на/у запашній | на/у запашному, запашнім | на/у запашних |