запетлювати
ЗАПЕТЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм. 1. що. Зав'язати, стягнути петлею; зашморгнути. Шворку я петлею за руку запетлював (Вишня, II, 1956, 253); * Образно. Нових ідей не захитать. Не засадить за грати, Ані в петлю запетлювать. Ні розстрілять з гармати! (Воскр., З перцем!, 1957, 134).
2. кого, перен. Позбавити власної волі, поставити у залежність від кого-небудь. [Петро (сам): ] Оце то те: «за шмат гнилої ковбаси - усе на світі продаси!..» І продадуть: той себе запетлює, а той -дочку рідну... (Мирний, V, 1955, 159).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запетлюю | запетлюємо |
2 особа | запетлюєш | запетлюєте |
3 особа | запетлює | запетлюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запетлював | запетлювали |
Жіночий рід | запетлювала | |
Середній рід | запетлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запетлюймо | |
2 особа | запетлюй | запетлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | запетлювавши |