запечений
ЗАПЕЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до запекти 1. На лаві вряд лежать сім житніх хлібів, запечених, рожевих, а на столі - біла паляниця і дерев'яне блюдечко з сіллю (Чорн., Визвол. земля, 1950, 146); Вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем (Мирний, II, 1954, 34).
2. у знач. прикм. Який запікся. І зчорніють червоні троянди, наче в ранах запечена кров (Л. Укр., I, 1951, 227); З запечених Дмитрових губів зірвався вже не стримуваний притьмареною свідомістю стогін (Коз., Гарячі руки, 1960, 92).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запечений | запечена | запечене | запечені |
Родовий | запеченого | запеченої | запеченого | запечених |
Давальний | запеченому | запеченій | запеченому | запеченим |
Знахідний | запечений, запеченого | запечену | запечене | запечені, запечених |
Орудний | запеченим | запеченою | запеченим | запеченими |
Місцевий | на/у запеченому, запеченім | на/у запеченій | на/у запеченому, запеченім | на/у запечених |