запирскати
ЗАПИРСКАТИ, аю, аєш, док. 1. Почати пирскати, з шумом випускати повітря через ніздрі. Запирскало щось... Воли. За волами виринула й стала в яру волохата постать (Вас., І, 1959, 131); Коли потягло вже вогкістю низини, вони [коні] тривожно запирскали, зменшили ходу (Панч, II, 1956, 412).
2. Почати сміятися (всупереч намаганню стримати сміх). Дівчата запирскали в кулаки (Руд., Остання шабля, 1959, 209).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запирскаю | запирскаємо |
2 особа | запирскаєш | запирскаєте |
3 особа | запирскає | запирскають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запирскав | запирскали |
Жіночий рід | запирскала | |
Середній рід | запирскало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запирскаймо | |
2 особа | запирскай | запирскайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | запирскавши |