заплилий
ЗАПЛИЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заплисти2. Перевізник справді нагадував казкового Харона. Маленькі, заплилі сльозою червоні очі, впевнені, але повільні рухи, повна безстрашність і байдужість на зморшкуватому обличчі (Збан., Над Десною, 1951, 80); Ледве знайшли [бійці] заплилі кров'ю, посічені документи [Гая] (Гончар, І, 1954, 56).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заплилий | заплила | заплиле | заплилі |
Родовий | заплилого | заплилої | заплилого | заплилих |
Давальний | заплилому | заплилій | заплилому | заплилим |
Знахідний | заплилий, заплилого | заплилу | заплиле | заплилі, заплилих |
Орудний | заплилим | заплилою | заплилим | заплилими |
Місцевий | на/у заплилому, заплилім | на/у заплилій | на/у заплилому, заплилім | на/у заплилих |