запобігливий
ЗАПОБІГЛИВИЙ, а, е. 1. Дуже ввічливий, люб'язний, готовий зробити послугу. В старомодному сюртуку, простоволосий, запобігливий, він підходив до кожного з намічених на тризну гостей, брав за руку чи лацкан піджака і просив, таки дуже просив не відмовитися (Вільде, Сестри.., 1958, 176); Менший син княгині був слухняний, запобігливий, тихий (Скл., Святослав, 1959, 32).
2. Який намагається в усьому догодити кому-небудь, підлещується до когось, домагаючись прихильності, заступництва. - Коли ти стаєш запобігливим, ти противний, як касторка, - сказала Гільда (Загреб., Європа 45, 1959, 113); // Який виражає догідливість, підлесливість. Він нахилив голову, щоб не бачити запобігливої, нещирої усмішки Куцевича (Рибак, Час.., 1960, 816).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запобігливий | запобіглива | запобігливе | запобігливі |
Родовий | запобігливого | запобігливої | запобігливого | запобігливих |
Давальний | запобігливому | запобігливій | запобігливому | запобігливим |
Знахідний | запобігливий, запобігливого | запобігливу | запобігливе | запобігливі, запобігливих |
Орудний | запобігливим | запобігливою | запобігливим | запобігливими |
Місцевий | на/у запобігливому, запобігливім | на/у запобігливій | на/у запобігливому, запобігливім | на/у запобігливих |