заповідальний
ЗАПОВІДАЛЬНИЙ, а, е. Який виражав передсмертну волю кого-небудь. Рада Міністрів Української РСР постановляє: 1. Виплату вкладів, внесених в польові установи Держбанку, спадкоємцям померлих І загиблих військовослужбовців, у разі відсутності заповідальних розпоряджень, провадити в порядку чинного законодавства про спадкоємство (Цив. кодекс УРСР, 1950, 116).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заповідальний | заповідальна | заповідальне | заповідальні |
Родовий | заповідального | заповідальної | заповідального | заповідальних |
Давальний | заповідальному | заповідальній | заповідальному | заповідальним |
Знахідний | заповідальний, заповідального | заповідальну | заповідальне | заповідальні, заповідальних |
Орудний | заповідальним | заповідальною | заповідальним | заповідальними |
Місцевий | на/у заповідальному, заповідальнім | на/у заповідальній | на/у заповідальному, заповідальнім | на/у заповідальних |