запоганювати
ЗАПОГАНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПОГАНИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. 1. Засмічуючи, забруднюючи, робити що-небудь поганим. - Кожний такий пушок - се ось такий здоровенний будяк, що запоганить квадратову стопу землі (Фр., IV, 1950, 325); Так і відповів мені старий колгоспник з села Лозовеньки Харківської області, коли я запитав, що робили німці в селі: - Запоганили село, запоганили хати, садки, стежки... (Ле, Мої листи, 1945, 38).
2. перен. Те саме, що оскверняти.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запоганюю | запоганюємо |
2 особа | запоганюєш | запоганюєте |
3 особа | запоганює | запоганюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запоганюватиму | запоганюватимемо |
2 особа | запоганюватимеш | запоганюватимете |
3 особа | запоганюватиме | запоганюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запоганював | запоганювали |
Жіночий рід | запоганювала | |
Середній рід | запоганювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запоганюймо | |
2 особа | запоганюй | запоганюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | запоганюючи | |
Минулий час | запоганювавши |