запозичання
ЗАПОЗИЧАННЯ, я, с. Дія за знач. запозичати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | запозичання | запозичання |
Родовий | запозичання | запозичань |
Давальний | запозичанню | запозичанням |
Знахідний | запозичання | запозичання |
Орудний | запозичанням | запозичаннями |
Місцевий | на/у запозичанні | на/у запозичаннях |
Кличний | запозичання | запозичання |