запомагатися
ЗАПОМАГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАПОМОГТИСЯ, ожуся, ожешся, док., діал. 1. Обходитися власними силами, без будь-чиєї допомоги. - Та як же вона, молоденька, без вас там запомагається? - Нехай сама собі живе, - промовила Пилипиха (Вовчок, VI, 1956, 270).
2. чим. Влаштовувати свої справи, виходити із скрутного становища завдяки чому-небудь. Був час, коли він думав запомогтися повітовими грішми (Фр., VII, 1951, 333).
3. тільки док. Розжитися, розбагатіти. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запомагаюся | запомагаємося |
2 особа | запомагаєшся | запомагаєтеся |
3 особа | запомагається | запомагаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запомагатимуся | запомагатимемося |
2 особа | запомагатимешся | запомагатиметеся |
3 особа | запомагатиметься | запомагатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запомагався | запомагалися |
Жіночий рід | запомагалася | |
Середній рід | запомагалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запомагаймося | |
2 особа | запомагайся | запомагайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | запомагаючись | |
Минулий час | запомагавшись |