запроданий
ЗАПРОДАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до запродати. [Неофіт-раб:] Я досі був рабом, невільником, запроданим в неволю, забраним силоміць, а ви тепера ще й жебраком мене зробити хтіли (Л. Укр., II, 1951, 231); Мар'яна вирівнялась і гордо блиснула очима: -Чого ж це я маю його боятись? Що я йому - запродана? (Вас., І, 1959, 284); // запродано, безос. присудк. сл. - Доню моя, доню. Доню-одинице, Та й безталанниця! Чи тебе завдано, А чи запродано? (Чуб., V, 1874, 744).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запроданий | запродана | запродане | запродані |
Родовий | запроданого | запроданої | запроданого | запроданих |
Давальний | запроданому | запроданій | запроданому | запроданим |
Знахідний | запроданий, запроданого | запродану | запродане | запродані, запроданих |
Орудний | запроданим | запроданою | запроданим | запроданими |
Місцевий | на/у запроданому, запроданім | на/у запроданій | на/у запроданому, запроданім | на/у запроданих |