заробітчанський
ЗАРОБІТЧАНСЬКИЙ, а, е. Прикм. до заробітчанин. Знов осінні дороги зарясніли заробітчанським людом (Горд., II, 1959, 181); // Належний заробітчанину. Коли всі пішли з барака, він якнайтепліше закутався в свою заробітчанську одежину, бажаючи зігрітись і краще пожити хоча б у сні (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 263); // Власт. заробітчанину. Вісім років я поневірявся, куштуючи заробітчанської долі в кубанських станицях, в Новоросійську, Єйську (Ле, В снопі.., 1960, 311).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заробітчанський | заробітчанська | заробітчанське | заробітчанські |
Родовий | заробітчанського | заробітчанської | заробітчанського | заробітчанських |
Давальний | заробітчанському | заробітчанській | заробітчанському | заробітчанським |
Знахідний | заробітчанський, заробітчанського | заробітчанську | заробітчанське | заробітчанські, заробітчанських |
Орудний | заробітчанським | заробітчанською | заробітчанським | заробітчанськими |
Місцевий | на/у заробітчанському, заробітчанськім | на/у заробітчанській | на/у заробітчанському, заробітчанськім | на/у заробітчанських |