зарум'янений
ЗАРУМ'ЯНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зарум'янити. Катерина обвела усіх веселим поглядом своїх зеленкуватих очей, тріпнула кучерями, витерла зарум'янене від холоду, аж гаряче обличчя (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 36); Увійшла Параска, несучи на блюді печену качку, кругом обложену добре зарум'яненими кружалечками картоплі (Мирний, IV, 1955, 363).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зарум'янений | зарум'янена | зарум'янене | зарум'янені |
Родовий | зарум'яненого | зарум'яненої | зарум'яненого | зарум'янених |
Давальний | зарум'яненому | зарум'яненій | зарум'яненому | зарум'яненим |
Знахідний | зарум'янений, зарум'яненого | зарум'янену | зарум'янене | зарум'янені, зарум'янених |
Орудний | зарум'яненим | зарум'яненою | зарум'яненим | зарум'яненими |
Місцевий | на/у зарум'яненому, зарум'яненім | на/у зарум'яненій | на/у зарум'яненому, зарум'яненім | на/у зарум'янених |