заріз
ЗАРІЗ, у, ч. 1. Різання, забій (свійської птиці, свійських тварин). Показувала [голота] їм таємні схови, де багаті газди переховували вгодованих, призначених на заріз свиней (Вільде, Сестри.., 1958, 19); * У порівн. [Зінька:] Везли мене до шлюбу, мов на заріз: сторгували й продали, ніби поле чи деревину!.. (Кроп., II, 1958, 36).
Годувати як (мов) на заріз - дуже ситно, щедро годувати. Найме йому кухаря, щоб годувати Славка як на заріз (Март., Тв., 1954, 308).
2. перен., розм. Безвихідне, скрутне становище. Друкарські «помилки» - для авторів заріз (Еллан, І, 1958, 160); Все може трапитись, адже машини можуть відстати.. Добре, як добре, а коли бездоріжжя, бескеття? Заріз! Тоді додаткова сотня мін була б як нахідка (Гончар, III, 1959, 312).
До зарізу - дуже, конче. Тепер вже до зарізу потрібне об'єднання наших партійних організацій, особливо - в передбаченні повстання (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 219); - О, гранати!.. Потрібні до зарізу. Ми вже п'ять контратак відбили!.. (Гончар, III, 1959, 360).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заріз | зарізи |
Родовий | зарізу | зарізів |
Давальний | зарізові, зарізу | зарізам |
Знахідний | заріз | зарізи |
Орудний | зарізом | зарізами |
Місцевий | на/у зарізі | на/у зарізах |
Кличний | зарізе | зарізи |
заріза
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заріза | зарізи |
Родовий | зарізи | заріз |
Давальний | зарізі | зарізам |
Знахідний | зарізу | заріз |
Орудний | зарізою | зарізами |
Місцевий | на/у зарізі | на/у зарізах |
Кличний | зарізо | зарізи |