засиджений
ЗАСИДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до засидіти. Засиджена мухами лампочка під стелею, наче нічник у тюремній камері, додавала приміщенню занедбаного, непривабливого вигляду (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 168); Швидкий осміхнувся, позіхнув і, щільніш закутуючись пледом, простяг засиджені ноги (Вас., І, 1959, 355); Вікентій Петрович.. починав читати навстоячки: чогось не хочеться сідати на меблі, оббиті дорогою, але вже засидженою матерією (Стельмах, Хліб.., 1959, 424).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | засиджений | засиджена | засиджене | засиджені |
Родовий | засидженого | засидженої | засидженого | засиджених |
Давальний | засидженому | засидженій | засидженому | засидженим |
Знахідний | засиджений, засидженого | засиджену | засиджене | засиджені, засиджених |
Орудний | засидженим | засидженою | засидженим | засидженими |
Місцевий | на/у засидженому, засидженім | на/у засидженій | на/у засидженому, засидженім | на/у засиджених |