заскиміти
ЗАСКИМІТИ, млю, миш і ЗАСКИМЛІТИ, лю, лиш; мн. заскимлять; док., розм., рідко. Те саме, що заскімлити. На печі якесь з дітвори жалісливо заскимліло (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 93); Мусив Ілько присісти з болю на місці і аж заскимліти з безсилої люті (Козл., Ю. Крук, 1957, 78); Спробувала [Ольга] розім'яти одубіле тіло: лютим болем заскиміли.. порізані колючим дротом на ногах і руках пальці (Кач., II, 1958, 72); Заскиміло серце і в старого Захара Беркута, коли поглянув на тих молодців (Фр., VI, 1951, 91).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заскимлю | заскимимо |
2 особа | заскимиш | заскимите |
3 особа | заскимить | заскимлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заскимів | заскиміли |
Жіночий рід | заскиміла | |
Середній рід | заскиміло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заскимімо | |
2 особа | заскими | заскиміть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заскимівши |