засмальцьований
ЗАСМАЛЬЦЬОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до засмальцювати. [Книш:] Ось! (Дістає пожмаканого, засмальцьованого нафтою листа). Лист од свояка (Мик., І, 1957, 31); Одягнений він був у стареньке демісезонне пальтечко, а під ним засмальцьований на бортах піджак (Мокр., Сто.., 1961, 115); // у знач. прикм. На йому був крамний дешевий сюртук та засмальцьований картуз (Н.-Лев., III, 1956, 320); Вона дала Лукії не одну, а кілька засмальцьованих, розтріпаних книжок (Донч., III, 1956, 32).
2. у знач. прикм. Який засмальцювався, став брудним. Не встиг Хома зупинити коня, як його вже оточили засмальцьовані збуджені робітники (Гончар, III, 1959, 425); - Забастовка? - запитав вусатий, засмальцьований до чорного блиску машиніст (Стельмах, І, 1962, 609).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | засмальцьований | засмальцьована | засмальцьоване | засмальцьовані |
Родовий | засмальцьованого | засмальцьованої | засмальцьованого | засмальцьованих |
Давальний | засмальцьованому | засмальцьованій | засмальцьованому | засмальцьованим |
Знахідний | засмальцьований, засмальцьованого | засмальцьовану | засмальцьоване | засмальцьовані, засмальцьованих |
Орудний | засмальцьованим | засмальцьованою | засмальцьованим | засмальцьованими |
Місцевий | на/у засмальцьованому, засмальцьованім | на/у засмальцьованій | на/у засмальцьованому, засмальцьованім | на/у засмальцьованих |