засмердіти
ЗАСМЕРДІТИ, джу, диш, док., розм. 1. неперех. Почати смердіти. - Куди вас сьогодні? - запитав він і засмердів люлькою.. - Ідемо орати до Вишневого хутора (Тют., Вир, 1964, 8).
2. перех. Наповнити (приміщення і т. ін.) неприємним запахом. [Єфросина:] Прийшла [тітка], накричала повну хату, засмерділа гнилими яблуками світлицю (Н.-Лев., II, 1956, 481).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засмерджу | засмердимо |
2 особа | засмердиш | засмердите |
3 особа | засмердить | засмердять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засмердів | засмерділи |
Жіночий рід | засмерділа | |
Середній рід | засмерділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засмердімо | |
2 особа | засмерди | засмердіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | засмердівши |