засмучуватися
ЗАСМУЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАСМУТИТИСЯ, смучуся, смутишся, док. 1. Ставати смутним, невеселим. Разом з Ларою вона мимоволі засмучувалась, коли кількість кубових решток у черговій пробі несподівано збільшувалась (Шовк., Інженери, 1956, 102); - Чого се ви так засмутилися? - спитала Мар'я, дивлячись на дівчат (Мирний, III,1954, 184); // Відчувати горе, жаль. Впадеш - не засмутись, згубивсь - шукай-но слід І серця не в'яли од випадкових бід (Мал., Полудень.., 1960, 74).
2. тільки 3 ос. Ставати похмурим, безрадісним. Ясна квіточка потьмарилася, райськая земля засмутилася (Л. Укр., І, 1951, 272); Скоро вечір зніме дня утому, засмутилась над Дніпром блакить... (Сос., Близька далина, 1960, 112).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засмучуюся | засмучуємося |
2 особа | засмучуєшся | засмучуєтеся |
3 особа | засмучується | засмучуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засмучуватимуся | засмучуватимемося |
2 особа | засмучуватимешся | засмучуватиметеся |
3 особа | засмучуватиметься | засмучуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засмучувався | засмучувалися |
Жіночий рід | засмучувалася | |
Середній рід | засмучувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засмучуймося | |
2 особа | засмучуйся | засмучуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | засмучуючись | |
Минулий час | засмучувавшись |