засмічувати
ЗАСМІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСМІТИТИ, смічу, смітиш, док., перех. Покривати що-небудь сміттям або чимсь непотрібним; забруднювати. Соняшник вважали поганим попередником для всіх культур. І це тому, що він дуже засмічував поле падалицею (Хлібороб Укр., 9, 1964, 31); [Шумрико:] Не чекали тут твого приїзду. З іншими попили, поїли й хату засмітили. Нема тобі чого тут залишатись (Мик., І, 1957, 491); // Ростучи у великій кількості, заглушувати інші рослини (про бур'яни). Дзвінець, який засмічує посіви озимого жита, буває різних форм (Бур'яни.., 1957, 8); // Змішуючи з чим-небудь, робити непридатним для користування, споживання. При збиранні потрібно дбати про те, щоб насінням маку не засмітити землею, яку неможливо відокремити потім ніякими способами (Ол. та ефір. культ., 1956, 258); // перен. Заповнювати чим-небудь непотрібним, шкідливим і т. ін. Буржуазні націоналісти.. засмічували нашу прекрасну мову штучними, незграбно вигаданими словами (Рильський, III, 1956, 63); Основне для нас, письменників, це правдиво відображати радянську дійсність, не засмічувати наші твори зайвим філософуванням та непотрібним прикрашуванням (Тич., III, 1957, 463).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засмічую | засмічуємо |
2 особа | засмічуєш | засмічуєте |
3 особа | засмічує | засмічують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засмічуватиму | засмічуватимемо |
2 особа | засмічуватимеш | засмічуватимете |
3 особа | засмічуватиме | засмічуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засмічував | засмічували |
Жіночий рід | засмічувала | |
Середній рід | засмічувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засмічуймо | |
2 особа | засмічуй | засмічуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | засмічуючи | |
Минулий час | засмічувавши |