засіяний
ЗАСІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засіяти 2-4. Одна половина города зеленіла городиною, друга половина була засіяна житом (Н.-Лев., III, 1956, 323); Зораний і засіяний, увесь в перших сходах, степ вражав своєю неосяжністю (Хор., Ковила, 1960, 3); Чорна рілля заорана І кулями засіяна, гей, гей! (Укр.. лір. пісні, 1958, 521); Небо із незвичайно випуклою глибиною було засіяне зорями (Коб., II, 1956, 59); Скидалася дівчина більше на матір - така ж була висока й засіяна ластовинням, як і мати (Кос., Новели, 1962, 143).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | засіяний | засіяна | засіяне | засіяні |
Родовий | засіяного | засіяної | засіяного | засіяних |
Давальний | засіяному | засіяній | засіяному | засіяним |
Знахідний | засіяний, засіяного | засіяну | засіяне | засіяні, засіяних |
Орудний | засіяним | засіяною | засіяним | засіяними |
Місцевий | на/у засіяному, засіянім | на/у засіяній | на/у засіяному, засіянім | на/у засіяних |