затаврувати
ЗАТАВРУВАТИ, ую, уєш, перех. Док. до таврувати. Ленін затаврував зраду вождями II Інтернаціоналу справи пролетаріату (Біогр. Леніна, 1955, 134); У землю і вогонь, у силу людських рук, У мудрість книг людських залюблений без міри, Навік затаврував він [М. Горький] животіння сіре (Рильський, І, 1956, 321).
Затаврувати ганьбою - суворо засудити, визнавши чиї-небудь вчинки ганебними. Історія затаврувала ганьбою тричі мерзенних запроданців, буржуазних націоналістів (Літ. газ., 22.1 1948, 4).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затаврую | затавруємо |
2 особа | затавруєш | затавруєте |
3 особа | затаврує | затаврують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затаврував | затаврували |
Жіночий рід | затаврувала | |
Середній рід | затаврувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затавруймо | |
2 особа | затавруй | затавруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затаврувавши |