затвердіти
ЗАТВЕРДІТИ, ію, ієш і ЗАТВЕРДНУТИ, ну, неш; мин. ч. затвердів і затверд, ла, ло; док. 1. Стати твердим або твердішим. Його [снігу] не можна зачерпнути: він злежався й затвердів (Донч., V, 1957, 328); Земля під ногами затвердла, скована раннім морозом (Гончар, Таврія.., 1957, 677).
2. перен. Зміцнитися в переконаннях, стати стійким, непохитним. І у силі, в добрі, Як скала затвердій (Рудан., Тв., 1956, 61); [Тетяна:] Молодий ще ваш Денис.. Йому ще слави, козацького гарту добувати треба, а з ними.. й розум затвердіє (К.-Карий, І, 1960, 138); Бійці.. одразу якось, внутрішньо зімкнувшись, затверділи, загострились у напрузі (Гончар, III, 1959, 41); // Набути виразу твердості. Обличчя Ватутіна враз посерйознішало, ніби аж затверділо (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 325).
3. перен., рідко. Стати черствим, бездушним, байдужим. Серце її затвердло навіть на найперші дитинячі чуття, на чуття жалю по материній недузі (Фр., XVI, 1955, 70).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затвердію | затвердіємо |
2 особа | затвердієш | затвердієте |
3 особа | затвердіє | затвердіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затвердітиму | затвердітимемо |
2 особа | затвердітимеш | затвердітимете |
3 особа | затвердітиме | затвердітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затвердів | затверділи |
Жіночий рід | затверділа | |
Середній рід | затверділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затвердіймо | |
2 особа | затвердій | затвердійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | затвердіючи | |
Минулий час | затвердівши |