зателенькати
ЗАТЕЛЕНЬКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати теленькати; задзвонити. Дзвоник зателенькав ближче, із хмари куряви підкотила до школи бричка (Дн. Чайка, Тв., 1960, 100); У церкві часто зателенькав дзвін (Пан II, 1956, 519).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зателенькаю | зателенькаємо |
2 особа | зателенькаєш | зателенькаєте |
3 особа | зателенькає | зателенькають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зателенькав | зателенькали |
Жіночий рід | зателенькала | |
Середній рід | зателенькало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зателенькаймо | |
2 особа | зателенькай | зателенькайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зателенькавши |