затесаний
ЗАТЕСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до затесати. Завжди хвилююсь, коли бачу агаву: сіру корону твердого листу, зубатого по краях і гострого по вершечку, як затесаний кіл (Коцюб., II, 1955, 421); * Образно. Вони.. ніколи не вживають дубових, колуном затесаних дотепів (Вол., Місячне срібло, 1961, 76).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | затесаний | затесана | затесане | затесані |
Родовий | затесаного | затесаної | затесаного | затесаних |
Давальний | затесаному | затесаній | затесаному | затесаним |
Знахідний | затесаний, затесаного | затесану | затесане | затесані, затесаних |
Орудний | затесаним | затесаною | затесаним | затесаними |
Місцевий | на/у затесаному, затесанім | на/у затесаній | на/у затесаному, затесанім | на/у затесаних |