затриманий
ЗАТРИМАНИЙ, а, е. 1, Дієпр. пас. мин. ч. до затримати. Піднятий по тривозі корпус Жюно був затриманий біля села Синявіна великими скупченнями піхоти, князя Багратіона (Кочура, Зол. грамота, 1960, 180); Для мене стало цілком ясно, що Гончарук був затриманий випадково.. А раз так, то для чого тримати людину під арештом? (Бурл., М. Гонта, 1959, 80); [Любов:] Я не можу сказати, щоб вона була мені дуже близька. Сю ілюзію робить більше звичай говорити на «ти», затриманий з дитячих літ (Л. Укр., II, 1951, 38); // затримано, безос. присудк. сл. Пізні посіви озимої пшениці.. не гинуть, якщо на них було затримано сніг (Колг. Укр., 5, 1958, 17); У Кузнецова не виявилось ніяких документів.. За це його і затримано (Головко, II, 1957, 522); // у знач. ім. затриманий, ного, ч., затримана, ної, ж. Людина, яку затримано. [Петерсон:] Ви побачили, що затриманий чинив поліцейським опір (Галан, І, 1960, 412).
2. у знач. прикм. Який має невелику швидкість і т. ін.; уповільнений (про дію, рух). І ви бачили, і я бачив - і в кінохроніці, і в кінофільмах фіксування матчів, -і в звичайній дії, і в затриманій (Вишня, І, 1956, 406).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | затриманий | затримана | затримане | затримані |
Родовий | затриманого | затриманої | затриманого | затриманих |
Давальний | затриманому | затриманій | затриманому | затриманим |
Знахідний | затриманий, затриманого | затриману | затримане | затримані, затриманих |
Орудний | затриманим | затриманою | затриманим | затриманими |
Місцевий | на/у затриманому, затриманім | на/у затриманій | на/у затриманому, затриманім | на/у затриманих |