затір
ЗАТІР, тору, ч., спец. Суміш, яка використовується для бродіння при виготовленні горілки, пива і т. ін
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | затір | затори |
Родовий | затору | заторів |
Давальний | заторові, затору | заторам |
Знахідний | затір | затори |
Орудний | затором | заторами |
Місцевий | на/у заторі | на/у заторах |
Кличний | заторе | затори |