захиляти
ЗАХИЛЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАХИЛИТИ, хилю, хилиш, док., перех., розм. 1. Відводити назад, закидати (голову). Тимоха.. як витягнеться, голову захилить, вона йому закрутиться, то він так і точиться (Кв.-Осн., II, 1956, 292); // перен., рідко. Спрямовувати, схиляти до чого-небудь. [Борис:] Всі думи, всі мої помисли я захиляв до чесної праці, до чесного життя! (Кроп., І, 1958, 437).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захиляю | захиляємо |
2 особа | захиляєш | захиляєте |
3 особа | захиляє | захиляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захилятиму | захилятимемо |
2 особа | захилятимеш | захилятимете |
3 особа | захилятиме | захилятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захиляв | захиляли |
Жіночий рід | захиляла | |
Середній рід | захиляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захиляймо | |
2 особа | захиляй | захиляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | захиляючи | |
Минулий час | захилявши |