захмарювати
ЗАХМАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАХМАРИТИ, рю, риш, док. 1. неперех., безос. З'являтися на обрії (про хмари). [Морозиха:] Ні жодної зірки на небі, геть заволокло та захмарило... певно, на дощ! (Кроп., І, 1958, 75); Сонце пекло так, що здавалось, сама земля розтопиться під цим палючим промінням. Хоча б вітерець війнув в обличчя, або хоч трохи захмарило (Неп., Сусіди, 1955, 69).
2. перех., перен., розм. Закривати, затемнювати що-небудь. * Образно. Ворожа сило! Ти більшовика Повік своєю тінню не захмариш! Упертий труд війни на плечі він Узяв - і ніс як честь і нагороду (Рильський, II, 1960, 328).
3. перех., перен. Робити сумним, похмурим кого-небудь, надавати сумного, похмурого виразу чомусь. Дід Пилип захмарює сердитими зморшками високе чоло (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 222); Кілька днів вона була надзвичайно ласкава до чоловіка, ..силкувалась нічим не захмарити йому обличчя (Гр., II, 1963, 89).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захмарюю | захмарюємо |
2 особа | захмарюєш | захмарюєте |
3 особа | захмарює | захмарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захмарюватиму | захмарюватимемо |
2 особа | захмарюватимеш | захмарюватимете |
3 особа | захмарюватиме | захмарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захмарював | захмарювали |
Жіночий рід | захмарювала | |
Середній рід | захмарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захмарюймо | |
2 особа | захмарюй | захмарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | захмарюючи | |
Минулий час | захмарювавши |