захолодити
ЗАХОЛОДИТИ, лоджу, лодиш, док., перех., розм. 1. Зробити холодним; охолодити. Незважаючи на сніг, надворі не холодно, бо вітру й морозу нема, якесь біле й м'яке повітря, «неначе хто розпровадив у молоці пух і, захолодивши його трохи на льоду, полив ним, небо і землю»,- так сказав би Нечуй (Л. Укр., V, 1956, 217).
2. Дати кому-, чому-небудь змерзнути. Було іноді й чоботи на мені драні, мотузкою зв'язані: ні за що справить..; було, й замочу ноги, і захолоджу (Барв., Опов.., 1902, 504); // Викликати відчуття холоду в чому-небудь. Майорові одразу ж захотілося здихатися і натовпу, і нав'язливої баби, і ще чогось неясного, тривожного, що враз гадиною заповзло в душу і захолодило усе нутро (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 139); // безос. Раптом Василя захолодило в плечах (Чендей, Вітер.., 1958, 276).
3. перен. Паралізувати що-небудь, довести до заціпеніння. Знову скажений біль захолодив мозок (Ю. Янов., II, 1958, 128).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захолоджу | захолодимо |
2 особа | захолодиш | захолодите |
3 особа | захолодить | захолодять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захолодив | захолодили |
Жіночий рід | захолодила | |
Середній рід | захолодило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захолодімо | |
2 особа | захолоди | захолодіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | захолодивши |