захолодіти
ЗАХОЛОДІТИ, ію, ієш, док., розм. Те саме, що захолонути. Ох, ляжу у сьому садку, де стояли, де говорили, серденько, з тобою, на сирій земельці,- вона ж мене обійме й обгорне, і прохолодить мов кипуче змучене серце,-коли б навіки захолоділо! (Барв., Опов.., 1902, 535); Катря стояла у стола, розбираючи чотки у руках. Була ще вона з себе дуже хороша, хоч як змарніла, і очі впали і сама, як нитка, біленька стала. Вона якось захолоділа... (Вовчок, І, 1955, 253).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захолодію | захолодіємо |
2 особа | захолодієш | захолодієте |
3 особа | захолодіє | захолодіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захолодів | захолоділи |
Жіночий рід | захолоділа | |
Середній рід | захолоділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захолодіймо | |
2 особа | захолодій | захолодійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | захолодівши |