зацявкотіти
ЗАЦЯВКОТІТИ, очу, отиш, док., розм. Підсил. до зацявкати. Викотилось йому під ноги кудлате собача, застрибало, зацявкотіло з кумедною завзятістю (Гончар, Таврія.., 1957, 429).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зацявкочу | зацявкотимо |
2 особа | зацявкотиш | зацявкотите |
3 особа | зацявкотить | зацявкотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зацявкотів | зацявкотіли |
Жіночий рід | зацявкотіла | |
Середній рід | зацявкотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зацявкотімо | |
2 особа | зацявкоти | зацявкотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зацявкотівши |