зацікавлений
ЗАЦІКАВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зацікавити. Я підійшов до машини, дуже зацікавлений появою тут своєї аспірантки (Грим., Подробиці.., 1956, 159); Столітній дід, що їхав у рідний край вмирати, видко, зовсім не був зацікавлений у розмові (Ірчан, II, 1958, 184); - Я вестиму роту в бій,- говорив він,- і я зацікавлений більше за всіх у тому, щоб вона була вихована як слід, згуртована й дружна (Гончар, III, 1959, 35).
2. у знач. прикм. Який зацікавився чим-небудь, виявляє цікавість. Зацікавлений хлопець поспішив за батьком стежкою через поле на Чорну гору (Фр., V, 1951, 46); - О! ви тут напевне знайдете її [філоксеру]!.. - Ви чому так думаєте? - звернувся до нього зацікавлений Тихович (Коцюб., І, 1955, 198); // Який виражає цікавість. Увесь клас звернув на його зацікавлені очі (Вас., І, 1959, 174); Євген Панасович оглянув присутніх і зустрівся з зацікавленими, вичікувальними і, здається, трохи насмішкуватими поглядами (Речм., Весн. грози, 1961, 121).
3. у знач. прикм. Зв'язаний з чим-небудь якоюсь вигодою або іншими інтересами. Мене тривожило те, що перед від'їздом у гавані вештався французький офіцер і, як зацікавлена особа, поглядав на бриг (Ю. Янов., II, 1958, 69); Зацікавлені сторони.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зацікавлений | зацікавлена | зацікавлене | зацікавлені |
Родовий | зацікавленого | зацікавленої | зацікавленого | зацікавлених |
Давальний | зацікавленому | зацікавленій | зацікавленому | зацікавленим |
Знахідний | зацікавлений, зацікавленого | зацікавлену | зацікавлене | зацікавлені, зацікавлених |
Орудний | зацікавленим | зацікавленою | зацікавленим | зацікавленими |
Місцевий | на/у зацікавленому, зацікавленім | на/у зацікавленій | на/у зацікавленому, зацікавленім | на/у зацікавлених |