зачахнути
ЗАЧАХНУТИ1, ну, неш; мин. ч. зачах, ла, ло; док. 1. Стати чахлим, зав'янути (про рослини). Затоптаний, збитий копитом, полин пересох і зачах (Шпорта, Вибр., 1958, 57); // Втратити здоров'я, силу; захиріти (про людину). Часто гримав на неї батько і ласкою уговорював, щоб не журилася, щоб у тугу не вдавалася, що туга з'їсть її здоров'я, зачахне, занедужа (Кв.-Осн., II, 1956, 79); За одну лише осінь зачахла, осунулася мати та й несподівано померла (Збан., Малин. дзвін, 1958, 363).
2. перен. Не розвиваючись, занепасти, загинути. Мистецтво такого актора, що плентається в хвості подій і життя, неминуче оскудіє й зачахне, а сам він незабаром вийде в тираж (3 глибин душі, 1959, 35); Скільки народних талантів зачахло в недолі, загинуло при корені (Горд., Цвіти.., 1951, 3).
ЗАЧАХНУТИ2, не, док., розм. Стати холодним; захолонути. Уже й борщ зачах, поки ти хліба приніс (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачахну | зачахнемо |
2 особа | зачахнеш | зачахнете |
3 особа | зачахне | зачахнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зачах | зачахли |
Жіночий рід | зачахла | |
Середній рід | зачахло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачахнімо | |
2 особа | зачахни | зачахніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зачахши |