зболіти
ЗБОЛІТИ, лить, док., розм. Почати боліти; заболіти. Довго писав він, виливав увесь свій гнів, аж доки рука не зболіла (Н.-Лев., IV, 1956, 164); Гриця зболіли в'язи, бо дуже невигідно лежав: плечі на подушці, а голова скривлена під стіною (Март., Тв., 1954, 77).
@ Душа зболіла; Серце зболіло у кого - хто-небудь зазнав важких переживань. - Панно Анельо, моя дорога ви, моя кохана... Я змучивсь... у мене душа зболіла (Коцюб., II, 1955, 260); Яку ти можеш сказати правду? Що ти розумієш? У мене серце зболіло... Ні, я правду почував! (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 550).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зболю | зболимо |
2 особа | зболиш | зболите |
3 особа | зболить | зболять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зболів | зболіли |
Жіночий рід | зболіла | |
Середній рід | зболіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зболімо | |
2 особа | зболи | зболіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зболівши |