збіжжячко
ЗБІЖЖЯЧКО, а, с. Зменш. до збіжжя. І на долоню він кладе Землі грудча вологе: - Врожай багатий тут зійде, Не збіжжячко убоге (Шпорта, Вибр., 1958, 280); Батько вирядив його з двору у город з письмом [листом] до знайомого товариша по службі та з невеличким збіжжячком, яке спромоглася надбати йому його старенька мати (Мирний, III, 1954, 184).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | збіжжячко | збіжжячка |
Родовий | збіжжячка | збіжжячок |
Давальний | збіжжячкові, збіжжячку | збіжжячкам |
Знахідний | збіжжячко | збіжжячка |
Орудний | збіжжячком | збіжжячками |
Місцевий | на/у збіжжячку | на/у збіжжячках |
Кличний | збіжжячко | збіжжячка |